Ліцей №38 · учнівське самоврядування · 2026/27

Як працює учнівське самоврядування — від класу до міста

Хто ухвалює рішення в Ліцеї, що може парламент, як представник класу передає позицію однокласників і як учнівські ініціативи доходять до районного та міського рівнів.

Анкета докладна: відповідай самостійно й заклади на неї час. Після розгляду кандидатури надішлемо зворотний зв’язок на вказаний імейл.

Є право голосуЗакон дає учнівському самоврядуванню роль у питаннях життя й розвитку закладу.
Один представник від класуУ парламенті Ліцею має бути голос кожного класу з 5-го по 11-й.
Засідання щомісяцяНаказ Ліцею передбачає зустрічі парламенту не рідше одного разу на місяць.

Парламент — це учнівська команда, а не одна посада

Учнівське самоврядування — це спосіб учням колективно говорити про навчання, права, дозвілля й шкільне середовище та впливати на рішення в межах визначених повноважень. Воно працює, коли представники мають мандат від учнів, а дорослі забезпечують умови й відповідають у межах своїх повноважень.

01 / Президент

Представляє й координує

Президент збирає ініціативи учнів, допомагає парламенту узгоджувати спільні кроки та представляє позицію команди у взаємодії з Ліцеєм.

Межа ролі: президент не керує Ліцеєм і не може одноосібно ухвалювати рішення за адміністрацію, учителів чи учнів.

02 / Парламент

Обговорює й просуває спільні справи

Представники класів порівнюють запити, обговорюють, що можна зробити, і домовляються про наступні кроки. Результат залежить від участі команди, реалістичного плану й потрібних погоджень.

03 / Представник класу

Приносить у парламент думку класу

Представник слухає однокласників, виносить їхні пропозиції на спільне обговорення й повертається з новинами. Це не означає, що одна людина завжди знає думку всіх — її потрібно збирати.

Дві окремі процедури: президента обирають окремо, а кожен клас із 5-го по 11-й визначає свого представника. Подання кандидатури на президента саме собою не робить учня представником класу.

Що парламент Ліцею може робити

Стаття 28 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначає напрями участі учнівського самоврядування. Це не символічний клуб заходів: учні можуть формувати пропозиції до питань, які безпосередньо впливають на їхнє навчання та шкільне життя.

01

Освітній процес

Обговорювати, як можна вдосконалити навчання, дослідницьку роботу й повсякденне життя в Ліцеї.

02

Дозвілля, добробут і харчування

Порушувати питання відпочинку, оздоровлення, побуту та харчування — з конкретним описом потреби й можливого рішення.

03

Події та ініціативи

Ініціювати організаційні, просвітницькі, наукові, спортивні й оздоровчі заходи. Проведення узгоджується з керівником Ліцею.

04

Якість освіти

Долучатися до процесів внутрішньої системи забезпечення якості освіти за правилами, які діють у Ліцеї.

05

Права й інтереси учнів

Передавати звернення, описувати повторювані проблеми та пропонувати безпечний спосіб їх розгляду.

06

План роботи й навчальні програми

Вносити пропозиції та брати участь в обговоренні плану роботи Ліцею й змісту освітніх та навчальних програм.

Межа важлива. Парламент має право ставити питання, консультуватися, пропонувати й організовувати погоджені дії. Він не підміняє директора, педагогічну раду, вчителя чи міську раду і не може одноосібно змінювати розклад, правила безпеки, оцінювання або рішення, за які відповідають ці органи.
Самоврядування потребує дорослого партнерства. Закон передбачає, що керівник закладу сприяє роботі учнівського самоврядування та створює для неї умови; втручатися й перешкоджати його діяльності не можна. Учні самі визначають формат, назву й правила в межах закону та установчих документів Ліцею.

Представники учнів можуть брати участь у засіданнях педагогічної ради з питань організації та реалізації освітнього процесу. Це участь і представлення учнівської позиції; порядок участі визначають закон і локальні документи Ліцею.

Від класу до області

Запит починається там, де його помітили. Далі його можна винести на рівень, де є люди й ресурси для спільної дії. Це можливі канали взаємодії, а не автоматичне членство у вищому органі: на кожному рівні треба знати, хто дав мандат і перед ким представник звітує.

  1. 01Класзібрати думки
  2. 02Ліцейузгодити позицію
  3. 03Районзнайти спільні запити
  4. 04Містооб’єднати школи
  5. 05Областьширша співпраця

Рівень 1 · Клас

Тут виникає мандат

Клас обговорює потреби, визначає свого представника й домовляється, що саме він має передати. Представник збирає не лише найгучнішу думку, а й позиції тих, хто рідко говорить.

  • пояснити питання простими словами;
  • дати час на різні відповіді;
  • зафіксувати спільне й те, в чому клас не дійшов згоди.

Мандат: конкретна довіра й доручення однокласників, а не право говорити замість них у всіх питаннях.

Рівень 2 · Ліцей №38

Парламент Ліцею

Від кожного класного колективу з 5-го по 11-й має бути представник — наприклад, окремо від 5-А і 5-Б, якщо обидва класи є. Наказ Ліцею на 2026/27 також передбачає вибори президента, річний план і засідання щонайменше раз на місяць.

  • зібрати запити з різних класів;
  • визначити, яке питання є спільним і що в межах повноважень парламенту;
  • узгодити наступні кроки й відповідальних.

Правова опора: самоврядування учнів у закладі освіти; локальне Положення має визначити процедури та ролі.

Рівень 3 · Шевченківський район

Районний учнівський парламент

Це простір співпраці між учнівськими командами шкіл району: обмін досвідом, спільні події, кампанії та звернення з питань, які виходять за межі одного закладу.

  • зібрати схожі запити з різних шкіл;
  • запропонувати спільну ініціативу й розподілити ролі;
  • передати школам результат та можливості долучення.

Як делегують: склад, кількість представників і порядок обрання слід звіряти з чинним положенням або оголошенням районного парламенту.

Рівень 4 · Львівська громада

Учнівський парламент Львова

Міський майданчик з’єднує учнівські самоврядування шкіл: допомагає запускати спільні проєкти, говорити про міські потреби учнів і знаходити партнерів у різних частинах громади.

  • порівнювати досвід і запити шкіл;
  • об’єднувати команди навколо спільних тем;
  • представляти учнівські ініціативи у взаємодії з міськими партнерами.

Приклад реальної роботи: у 2026 році міський парламент публічно організовував благодійний аукціон. Конкретні повноваження й правила делегування визначає його власний регламент.

Рівень 5 · Львівщина

Обласний учнівський парламент

На обласному рівні зустрічаються представники учнівських парламентів громад і районів, щоб обмінюватися практиками й реалізовувати ініціативи ширшого масштабу. Львівський обласний учнівський парламент проводить навчальні та лідерські події для учнівської молоді області.

Не автоматична вертикаль: участь у районному чи міському органі не означає автоматичного членства в обласному парламенті — треба дивитися його правила й порядок делегування.

Це мережа співпраці, а не ланцюг начальників. Районний, міський і обласний учнівські парламенти не стають органами управління школами лише через назву. Закон детально визначає можливості самоврядування всередині закладу освіти; зовнішні учнівські парламенти працюють за власними статутами, регламентами та домовленостями. Тому делегат має знати, хто саме дав йому мандат і про що він уповноважений домовлятися.

Шість кроків організації

Вибори президента і формування представництва класів пов’язані, але це різні процеси. Дати, місце зустрічі та організаційні деталі повідомимо в класних чатах окремо.

01Оголошення в класних чатахПерший крок

Класні керівники поширять це пояснення в чатах. Спершу важливо, щоб учні знали різницю між кандидатурою на президента й представництвом класу та мали однакову інформацію про наступні кроки.

02Кандидатури та відбірЗаповни анкету

Наказ Ліцею на 2026/27 навчальний рік передбачає вибори президента серед учнів 8–11 класів. Водночас поточне оголошення й Google Форма вказують 9–11 класи: цю розбіжність потрібно узгодити з організатором до подання анкети учнями 8 класу. Анкета докладна: вона питає не лише про бажання балотуватися, а й про конкретні покращення, перші кроки, роботу в команді та готовність відповідати за домовленості. Подання анкети — перший крок, а не автоматичне підтвердження реєстрації. Після розгляду надішлемо відповідь на імейл, указаний у формі.

03Підготовка програмПісля відбору

Кандидати, які пройдуть відбір, оформлять свої програми: яку потребу помітили, що пропонують, які перші кроки зроблять і кого треба залучити. Ідеї мають бути зрозумілими учням і чесними щодо того, що залежить від кандидата, а що — від спільної команди чи погоджень.

04Спільна зустрічПрограми й запитання

Кандидати представлять програми учням Ліцею. На зустрічі можна буде порівняти пропозиції, поставити запитання про конкретні кроки та почути, як кандидат планує працювати з представниками класів. Формат і дата будуть у наступному оголошенні.

05Голосування за президентаДату повідомимо

Після презентації кандидатів відбудеться голосування за президента. Точний порядок і час повідомимо окремо, щойно їх буде визначено.

06Кожен клас визначає представникаПаралельний процес

Від кожного класу з 5-го по 11-й має бути представник. Класний порядок висування та дата першого засідання парламенту будуть оголошені окремо. Коли представники зберуться, парламент зможе обговорити спільні запити й домовитися, як працювати далі.

Як долучитися до парламенту

Президент координує спільну роботу, а представник класу приносить у неї позицію однокласників. Це окремі ролі з різними способами обрання, обов’язками й підзвітністю.

01 / Президент

Хочеш очолити Учнівський парламент?

Подай анкету самостійно. Якщо кандидатуру відібрано, підготуй програму й представ її учням. За наказом Ліцею на 2026/27 кандидатами можуть бути учні 8–11 класів, але форма зараз указує 9–11 — спершу звір умову.

  • назвати конкретні потреби, які помітив/помітила;
  • показати перші кроки, а не лише загальні обіцянки;
  • пояснити, як працюватимеш із командою.
Заповнити анкету

02 / Представник класу

Хочеш представляти свій клас?

Кожен клас із 5-го по 11-й має визначити свого представника. Це окремо від виборів президента: парламент не складається лише з кандидатів на цю посаду.

  • збирати пропозиції й запитання класу;
  • пояснювати, що саме клас підтримує, а де думки різняться;
  • повертатися до класу з підсумками обговорень.
Що робити зараз: обговори у класі, хто готовий представляти його. Порядок висування й дату першого засідання повідомимо окремо.

Організація роботи

Координатор ініціативи

Допомагає команді перетворити рішення на план: уточнює результат, ролі, ресурси, строк і статус. Веде роботу відкрито та передає її іншій людині, якщо вибуває.

Пам’ять команди

Модераторка/модератор і секретарка/секретар

Модератор стежить, щоб кожен мав можливість висловитися й розмова доходила до рішення. Секретар фіксує не кожне слово, а домовленість: що робимо, хто відповідальний, до якого часу й коли перевіряємо стан.

Доросле партнерство

Педагог-організатор і адміністрація

Педагог-організатор координує процес і консультує. Адміністрація та працівники Ліцею відповідають за рішення, які належать до їхніх повноважень, пояснюють обмеження й допомагають визначити можливий шлях.

Координатор проєкту, модератор, секретар і комітети — корисні робочі ролі, але їхні назви, спосіб призначення та повноваження треба затвердити в Положенні про парламент. Не варто приписувати їх чинному порядку, доки такого правила не ухвалено.

Що означає бути представником

Представництво — це повний цикл: почути клас, точно передати його запит, брати участь у роботі й повернутися з відповіддю. Саме зв’язок із класом відрізняє представника від просто активного учасника.

До засідання

Зібрати позицію

  • поставити однокласникам конкретне запитання;
  • дати можливість висловитися тим, хто зазвичай мовчить;
  • відокремити власну думку від спільної;
  • занотувати, що підтримує більшість і де є різні позиції.

На засіданні

Представити й уточнити

  • коротко описати запит і навести приклади без розкриття зайвих персональних даних;
  • сказати, як саме позицію зібрано;
  • запитати про повноваження, ресурси, погодження й строк;
  • зафіксувати відповідального та наступну дату перевірки.

Після засідання

Повернути відповідь

  • переказати класу рішення, статус і причини затримки;
  • перевірити, чи клас зрозумів відповідь і чи треба змінити пропозицію;
  • передати нові думки парламенту;
  • не називати незавершену роботу завершеною.

Якщо не можеш прийти

Не зникнути з процесу

  • попередити голову/секретаря;
  • передати короткий письмовий бриф;
  • домовитися, хто може донести позицію за узгодженими правилами;
  • після засідання отримати протокол і повідомити клас.
  1. Я запитую клас до того, як говорити від його імені.
  2. Я називаю різні думки, якщо в класі немає згоди.
  3. Я не обіцяю те, що не можу гарантувати.
  4. Я повертаюся з відповіддю, навіть якщо відповідь — «поки не вирішено», і пояснюю наступний крок.

Цей стандарт можна закріпити в Положенні парламенту та адаптувати разом з учнями.

Шаблон короткого брифу від класу
  1. Питання: що саме не працює або яку можливість бачимо?
  2. Кого стосується: весь клас, кілька класів чи окрема ситуація?
  3. Що ми почули: кілька позицій, не лише найгучнішу.
  4. Пропозиція: який конкретний наступний крок просимо розглянути?
  5. Що треба від парламенту: обговорити, зібрати більше даних, звернутися до відповідального чи запустити пілот?
  6. Як повернути відповідь: де й коли клас дізнається результат.

Не додавай імена, медичні дані чи приватні історії, якщо без них можна пояснити проблему. Особистий випадок передавай дорослому, який може безпечно його розглянути.

Що зафіксувати в Положенні про парламент

Наказ Ліцею доручає визначити в Положенні повноваження, права й обов’язки парламенту. Учням варто обговорити й зафіксувати там також:

  1. хто входить до парламенту й на який строк; як формується представництво класів;
  2. як обирають президента, як він звітує та хто заміщує його за відсутності;
  3. як скликають засідання, повідомляють порядок денний і визначають кворум;
  4. як ухвалюють рішення, фіксують голосування та розв’язують розбіжності;
  5. як збирають пропозиції учнів і повертають їм відповіді;
  6. як розподіляють відповідальність за ініціативи, строки та ресурси;
  7. що публікують у протоколі й як захищають особисту інформацію;
  8. як можна змінити правила, відкликати представника або передати повноваження.

Це пропозиція до спільного обговорення, а не вже затверджений регламент. Остаточний текст має відповідати законам і установчим документам Ліцею.

Проста структура засідання на 30–40 хвилин
  1. Вхід у зустріч · 3 хв: мета, порядок денний, правила розмови.
  2. Короткі звіти · 5 хв: що змінилося з минулого засідання, що заблоковано.
  3. Питання від класів · 10 хв: по суті, з уточненням кого це стосується.
  4. Одне-два рішення · 12 хв: варіанти, межі, потрібні погодження й наступні кроки.
  5. Фіксація · 5 хв: відповідальний, строк, статус, дата оновлення.
  6. Зворотний зв’язок · 3 хв: хто й коли передає підсумки класам.

Це рекомендований робочий шаблон; тривалість і порядок парламент визначає у своєму Положенні.

Як парламент проводить ініціативу

Ідея стає роботою, коли зрозуміло, для кого вона, хто за що відповідає, що потрібно погодити й за якою ознакою команда зрозуміє, що спрацювало.

  1. 01
    Помітити потребу

    Описати спостереження, не звинувачуючи людей.

  2. 02
    Перевірити запит

    Запитати тих, кого це стосується; не робити висновок за одним випадком.

  3. 03
    Сформулювати результат

    Що має стати кращим і для кого? Як це побачимо?

  4. 04
    Перевірити межі й ресурси

    Чи це компетенція парламенту? Які потрібні погодження, люди, час і матеріали?

  5. 05
    Ухвалити наступний крок

    Обговорити варіанти, зафіксувати рішення за правилами парламенту.

  6. 06
    Призначити відповідального

    Одна людина координує крок; команда знає, хто допомагає й коли звіряються.

  7. 07
    Виконати й перевірити

    Порівняти результат із початковою потребою, запитати учасників, що змінилося.

  8. 08
    Відзвітувати й передати урок

    Повідомити, що вийшло, що не вийшло, і що команда радить наступникам.

Зрозумілі статуси:ідеяна перевірціпотрібне погодженняу роботізавершенопауза — з поясненням
Приклад: «Хочемо тихішу перерву» — що робити далі?

Не починати з обіцянки «заборонити шум». Спершу представник з’ясовує, кому і в яких місцях заважає шум; чи всі учні бачать проблему однаково; що вже пробували. Парламент формулює невеликий тест — наприклад, тиху зону або окреме місце для активних ігор — і разом з дорослим перевіряє безпеку, простір і чергування. Визначають строк тесту та ознаку результату, збирають відгуки й вирішують: продовжити, змінити чи завершити. Клас отримує підсумок навіть тоді, коли ідею не вдалося реалізувати.

Обіцяй тільки те, що готовий/готова робити

Сильна програма — це конкретна ідея, зрозуміла іншим учням, і реальні перші кроки.

01 · Що?Яку проблему або потребу помітив/помітила?
02 · Для кого?Кого ще це стосується? Як перевірити, що ідея важлива іншим?
03 · Як?Які перші три кроки та хто має долучитися?
04 · Готово, коли…За якою ознакою можна буде побачити результат?

Повну програму готуватимуть кандидати після відбору. Анкета — перший крок і не замінює публічної презентації. Не потрібно обіцяти те, чого кандидат не може гарантувати самостійно.

Мова відповідальності й рішень

Ці поняття допомагають команді не губити різницю між побажанням, рішенням, дорученням і результатом. Їх варто пояснювати простими словами, а не використовувати як декорацію.

Мандат

Що саме клас або парламент доручив представникові донести чи погодити. Мандат має межі: тема, позиція, строк і спосіб повернути відповідь.

«Попроси розглянути тиху зону й повернися з відповіддю до класу».

Підзвітність

Обов’язок пояснювати, що зроблено, що змінилося, що не вийшло й чого чекати далі. Це не обіцянка контролювати всі зовнішні рішення.

«Погодження ще немає; відповідь обіцяли після перевірки безпеки».

Зацікавлені сторони

Люди, яких стосується питання, і ті, хто має потрібні повноваження, знання чи ресурси: учні, працівники Ліцею, родини, районні або міські партнери.

Спершу визнач, кого вислухати й хто може допомогти.

Відповідальний за крок

Людина, яка стежить, щоб наступна дія відбулася й команда отримала оновлення. Це не означає, що вона повинна все робити сама.

У рішенні записано ім’я, дію, строк і підтримку.

Строк і контрольна дата

Строк — коли крок має бути завершений. Контрольна дата — коли команда перевіряє статус, навіть якщо залежна відповідь ще не надійшла.

«Запит надіслано 3 жовтня; 10 жовтня перевіряємо статус».

Пілот

Невелика, обмежена в часі проба ідеї перед ширшим запровадженням. Потрібні умови безпеки, критерій перевірки й рішення, що робити після тесту.

«Спробувати одну тиху зону протягом двох перерв».

Індикатор результату

Спостережувана ознака, за якою можна оцінити зміни. Кількість проведених зустрічей сама по собі не доводить, що проблема вирішена.

«Учні знають, де можна спокійно провести перерву».

Ескалація

Передача питання на рівень, який має компетенцію його розглянути, із коротким описом уже зробленого. Це не покарання й не спосіб обійти людей, що відповідають за питання.

Клас → парламент Ліцею → відповідальна особа → партнер району/міста.

Що часто розуміють неправильно

Відкрий твердження, щоб побачити розбір. Так легше відрізнити справжні повноваження від перебільшених обіцянок і зрозуміти, як долучитися без посади.

Хибне уявлення«Президент може сам змінити будь-яке правило в Ліцеї»

Розбір. Президент представляє учнів і координує ініціативи, але не керує Ліцеєм. Якщо зміна залежить від адміністрації, безпеки, розкладу чи ресурсів, її потрібно обговорити й погодити з тими, хто за неї відповідає.

Хибне уявлення«Досить бути популярним і пообіцяти щось гучне»

Розбір. Анкета питає про мотивацію, конкретні покращення, перші кроки, командну роботу й те, що кандидат не може гарантувати. Важливо не лише запропонувати ідею, а й показати, як чесно рухати її до результату.

Хибне уявлення«Надіслав форму — отже, мене вже зареєстрували кандидатом»

Розбір. Форма — це подання кандидатури й перший етап. Далі анкети розглядають, а кандидатам надсилають зворотний зв’язок на вказаний імейл. Повна програма готується після відбору.

Хибне уявлення«Президент і є весь парламент»

Розбір. Парламент — це спільна робота представників класів. Президент допомагає координувати процес, але не підміняє обговорення й участь інших учасників.

Хибне уявлення«Представник може сам вирішити, чого хоче весь клас»

Розбір. Представник має збирати думки однокласників і точно передавати їх. Якщо в класі є різні позиції, краще озвучити це, а не видавати власну думку за спільну.

Хибне уявлення«Кожну пропозицію парламент мусить одразу виконати»

Розбір. Спершу треба зрозуміти, кого стосується пропозиція, що потрібно для її реалізації та чи потрібні погодження. Навіть коли ідею не можна здійснити в початковому вигляді, команда має пояснити причину й, за можливості, запропонувати інший шлях.

Хибне уявлення«Якщо мене не оберуть президентом, брати участь уже не можна»

Розбір. Ідеї, запити й допомога в ініціативах потрібні незалежно від посади. Представником класу стають окремо, а підтримувати спільні справи можна й без формальної ролі.

Хибне уявлення«Районний або міський парламент може наказати нашому Ліцею змінити правило»

Розбір. Районна й міська учнівські мережі можуть об’єднати позиції та порушити питання перед відповідальними партнерами. Сам факт членства не надає їм управлінських повноважень щодо Ліцею. Запит має пройти до органу чи посадової особи, які можуть ухвалити рішення.

Хибне уявлення«Якщо клас проголосував, представник має говорити тільки від більшості»

Розбір. Рішення більшості можна передати як спільну позицію, але важливо не стирати аргументовану меншість. Парламентові корисно знати, де є згода, де різняться потреби й що потрібно перевірити додатково.

Хибне уявлення«Достатньо прийти на засідання — представництво виконано»

Розбір. Присутність — лише одна частина роботи. Потрібно принести зібрану позицію, зафіксувати домовленості й повернутися до класу з відповіддю та статусом наступного кроку.

Що ще варто знати

Відкрий запитання, яке тебе цікавить. Дати, дедлайни й організаційні правила з’являтимуться в класних чатах.

Хто може подати кандидатуру на президента?

Наказ Ліцею на 2026/27 навчальний рік передбачає вибори серед учнів 8–11 класів. Поточне оголошення та Google Форма вказують 9–11. Це розбіжність між документом і формою: восьмикласникам треба уточнити умову в організатора, а оголошення й анкету потрібно привести до одного правила.

Чим відрізняється кандидат у президенти від представника класу?

Кандидат подає анкету й бере участь у виборах президента. Представника обирає або визначає кожен клас 5–11 для участі в парламенті. Це дві різні ролі й окремі процедури.

Чи треба мати готову програму до заповнення анкети?

Повну програму — ні. Спершу подається анкета, потім відбувається відбір, а відібрані кандидати готують програми для спільної зустрічі. В анкеті все одно треба буде самостійно й конкретно відповісти про свої мотиви та початкові ідеї.

Що відбувається після подання анкети?

Анкету розглядають. Після цього на імейл, указаний у формі, надійде зворотний зв’язок і пояснення наступного кроку. Подання форми саме собою не означає автоматичної реєстрації.

Як клас визначить свого представника?

Від кожного класу 5–11 має бути представник. Конкретний порядок висування та узгодження буде повідомлений окремо. Поки що можна обговорити в класі, хто готовий збирати думки однокласників і представляти їх.

Коли будуть зустріч, голосування та перше засідання?

Точні дати, місце й формат оголосимо в класних чатах, коли їх буде погоджено. Перевіряй останнє повідомлення, бо графік може оновлюватися.

Хто зможе голосувати за президента?

Дату, спосіб голосування та коло виборців повідомимо разом з остаточними правилами виборів. Не орієнтуйся на непідтверджені повідомлення чи припущення.

Що робити, якщо я хочу долучитися, але не балотуватися?

Передай пропозицію через представника свого класу, допоможи зібрати позиції однокласників або долучися до ініціатив, коли парламент оголосить, що потрібна допомога.

Чи парламент може сам ухвалювати обов’язкові для всіх правила?

Парламент може обговорювати й затверджувати власні внутрішні рішення за своїм Положенням, а також пропонувати зміни до життя Ліцею. Рішення про розклад, безпеку, оцінювання, кадрові питання чи використання ресурсів ухвалюють відповідальні органи й працівники в межах своїх повноважень.

Що має бути в протоколі засідання?

Дата й учасники, короткий порядок денний, сформульовані рішення, відповідальні за наступні кроки, строки, потрібні погодження й дата перевірки статусу. Особисті історії та зайві персональні дані до загального протоколу не записують.

Як передати питання з Ліцею до районного або міського рівня?

Спершу узгодь позицію в парламенті Ліцею й отримай зрозуміле доручення: що саме представляти та про який результат просити. Потім звір, хто приймає такі звернення на районному чи міському рівні й за яким регламентом. Після зустрічі повернися з підсумком до парламенту Ліцею.

Що робити, якщо пропозиція не в повноваженнях парламенту?

Не відкидати її й не обіцяти неможливого. Визначити, хто відповідає за це питання, підготувати зрозуміле звернення, попросити пояснити варіанти та строк відповіді, а тоді повернути результат класу. Для особистої чи небезпечної ситуації звертатися до відповідального дорослого приватно, а не обговорювати її як загальний проєкт.

Хто допомагає парламенту, якщо потрібне погодження?

Педагог-організатор консультує й координує взаємодію. Директор, заступники та інші працівники відповідають на запити у своїх сферах. Уточнюй, хто саме має повноваження ухвалити рішення, і проси назвати наступний крок, якщо зараз відповісти неможливо.

Що таке підзвітність представника?

Це регулярний зв’язок із тими, хто його делегував: що передав, що вирішили, що ще очікує відповіді, хто працює над наступним кроком і коли буде оновлення. Підзвітність не означає, що представник мусить гарантувати результат, який залежить від інших.

Звідки взято інформацію

У тексті розрізнено норми законів, локальні правила Ліцею та рекомендовані робочі практики. Для міських і районних учнівських парламентів потрібно звіряти чинний власний регламент.

Закон України · чинна редакція

«Про повну загальну середню освіту», стаття 28

Право на учнівське самоврядування, його формати та напрями участі в житті закладу освіти.

Відкрити закон на сайті Верховної Ради ↗

Локальна основа · Ліцей №38

Наказ про організацію роботи парламенту на 2026/27 рік

Передбачає обрання президента серед учнів 8–11 класів, представництво класів, річний план, Положення та щомісячні засідання. Поточне оголошення/анкета вказують 9–11; умову потрібно синхронізувати.

Внутрішній документ Ліцею від 01.09.2026; посилання на нього тут не публікується.

Методичний лист · Львівська ОДА, 01.03.2021

Про організацію учнівського самоврядування у Львівській області

Описує традицію міських, районних і обласного парламентів та окремо пояснює, що такі міжшкільні органи не мають автоматично визначених законом повноважень. Це методичне роз’яснення, не закон.

Відкрити лист департаменту освіти ↗

Львівська міська рада · 2026

Приклад міської ініціативи

Офіційна новина міста описує благодійний аукціон, організований Учнівським парламентом Львова.

Читати новину міської ради ↗

Офіційні сторінки учнівських органів

Місто, район і область

Сторінка УПЛ показує поточні міські оголошення; сторінка БДЮТ Шевченківського району згадує районний парламент «DLD»; ЛОУП публікує обласні вибори та навчальні події.

Що ще треба звірити на місці: у відкритих джерелах не вдалося підтвердити єдине чинне правило делегування, склад, частоту засідань і процедуру голосування для всіх районних та міського парламентів. Там, де на сторінці описано рекомендовану практику, це не видається за затверджений регламент. Перед міжшкільним засіданням попроси актуальне положення або порядок денний.

Перевірено 25 вересня 2026 року. Дати й правила виборів можуть оновлюватися — звіряй останнє оголошення Ліцею.

Є бажання й конкретні ідеї? Почни з анкети.

Наказ Ліцею на 2026/27 указує 8–11 класи, форма — 9–11. Перед поданням звір актуальне правило в оголошенні або в організатора. Після розгляду кандидатури відповідь надійде на вказаний імейл.

Подати кандидатуру